Пригадую, як я сильно плачу, тому що щось мене турбує, а тато гойдає мене на руках і підносить до світла, я затихаю і спостерігаю примружуючись як виблискує світло, як від нього до мене відходять блискучі промінчики, переливаються, змінюють форму, мені це подобається, я радію і тягну руки до цих промінчиків, намагаючись їх вхопити – це було весело.
Я була дуже допитливою дитиною, мабуть, як і всі діти. Мені дуже подобалося подовгу розглядати квіти, листя, комах, птахів, небо над головою, сонечко, зірки, одним словом, мене цікавило все, весь світ навколо мене. Мені було цікаво звідки це все береться, я задавала багато питань батькам, бабусям, дідусям, тіткам, людям, які мене оточували. Я отримувала відповіді, але чим більше я отримувала відповідей, тим більше появлялося питань. Найцікавіше те, що деякі відповіді самі з’являлися в моїй голові, приходили десь із моєї підсвідомості – це тепер я знаю, що так можна це назвати, в дитячому віці, я ще не знала такого визначення.
Коли я навчилася читати, я сама почала шукати інформацію в книгах.
Наша сусідка, пані Марія, нині вже покійна, Царство їй Небесне, в той час працювала бібліотекарем, вона давала багато книг дитячих татові або мамі і вони нам читали ці книги. Крім мене в батьків ще були дві донечки, мої сестри – Леся і Оксана. Ми дуже любили слухати казки.
Коли ми з сестрою Лесею пішли до школи, то в першому класі, як тільки ми навчилися читати, нас записали до сільської бібліотеки. Я перечитала серію книг «Казки народів світу», а було цих книг в бібліотеці чимало і їх не можна було брати додому, а читати тільки в бібліотеці. Але пані Марія бібліотекар, була нашою сусідкою і мені вдавалося домовитися брати книжки з казками на два дні додому. Брала по одній чи дві книги, так, щоб прочитати за два дні і вчасно повернути книги до бібліотеки, щоб можна було брати слідуючі. Так в короткий термін, я прочитала всі книги з казками. Потім я почала читати класиків, так що коли ми проходили їх по шкільній програмі, до того часу я вже прочитала ці книги. Дуже любила читати вірші Тараса Шевченка, Лесі Українки, Володимира Сосюри – це наші українські поети, з російських подобались твори Лермонтова та Пушкіна, з прози улюбленими були твори Григорія Сковороди, Гоголя та Толстого. Найбільше захоплювалась читанням пригодницьких, детективних творів та дуже любила читати фантастику або, як тепер називають фентезі романи.