Ендрю Томас

Шамбала, оаза свІтла

про такий центр і про мудреців, які упродовж

довгих століть розвивають своєрідну культуру й науку в захисній

ізоляції засніжених гірських хребтів Азії.

Земля Безсмертних, куди колись вирушив великий Лао-Цзи,

могла бути тією самою колонією видатних філософів. Історичні

аннали Китаю згадують про делегації, відправлені правителями

Піднебесної до Духів Гір. Відомо кілька китайських імператорів,

що справді зустрічалися з цими вищими істотами й отримували від

них поради тоді, коли державні справи вимагали важливих рішень.

Існування Калапи, або гори Меру на півночі Індії, не

викликає сумнівів у брахманів. Жоден освічений індус не

сумнівається, що в Гімалаях живуть мудреці-ріші.

Реальність царства Північної Шамбали підтверджується

вченими ламами Тібету й Монголії. Ця країна згадується в

щоденниках перших єзуїтських місіонерів у Тібеті, таких як

Каселла й Кабрал. Сучасні дослідники, як-от Пржевальський,

Оссендовський, Девід-Ніл і Реріх писали про стійку традицію

щодо Шамбали, з якою вони стикалися в Азії. Всі ці повідомлення

вказують, що в серці Азії приховується добре організована

община мудреців.

Заслуговує на увагу, що місцем призначення Аполлонія

Тіанського був Тібет, де він зустрів людей, які 'знали все'.

Загадкові листи пресвітера Іоанна папам і королям Європи й собі

мають зворотну адресу -- 'Центральна Азія'.

Новий завіт розповідає про магів, що прийшли у Віфлеєм з

країни на Сході. Ці астрологи й провидці мусили бути вчителями

таємної науки, яка дозволила їм визначити місце народження

Ісуса і точний час цієї події. Куди вони пішли, коли виконали

свою місію?

Очевидно й те, що більшість носіїв Світла пов'язувалася з

Шамбалою, царством магів, традиції яких століттями зберігалися

в давніх містеріях, священних писаннях і таємних братствах

Сходу й Заходу.

Інтригуючі послання до народів свідчать про обізнаність

їхніх авторів з історичним процесом. Цей інтерес до людства

спонукає Братство мудреців втручатися щоразу, коли ситуація

стає критичною.

Постає природне запитання: чому з одного й того ж джерела

виходять посланці до людства з цілковито різними дорученнями?

Але треба мати на увазі, що ці 'астронавти духу' мають справу з

людським океаном загалом. Вони знають, яка саме інтелектуальна

спонука потрібна в певний час і в певному місці. Ідеї та

ідеології служать, аби допомогти людині в її еволюційному

поступі. Коли ці доктрини досягають своєї мети, вони

відкидаються, як порожня шкаралупа.

У наші важливі часи архати пропонують авангардові людства

співпрацю з ними в геркулесових зусиллях об'єднати людство, яке

переживає розбрат.

ДОДАТОК

Витяги з письмових і усних вчень калачакри про Шамбалу для

цієї книги підготував Хамтул Джаянг Тхондуп, заступник

секретаря Ради в справах релігії і культів його святійшества

далай-лами. З тібетської на англійську переклали Шерпа Тулку і

Олександр Берзін з Бібліотеки тібетських книг і рукописів у

Дгарамшалі, Індія.

Країна Шамбала і її правителі

Як випливає з опису Шамбали, її вигляд залежить від

духовного стану спостерігача. Скажімо, одна й та сама річки для

богів наповнена нектаром, а для людей -- водою, для зголоднілих

демонів -- гноєм і кров'ю, а для деяких істот -- це місце, де

вони живуть. Через це Шамбалу нелегко точно визначити. Проте зі

вчення калачакри випливає саме такий опис її.

У центрі абсолютної порожнечі містяться атоми п'яти

елементів: землі, води, вогню повітря і ефіру з їх можливостями

(це загадкове твердження свідчить, що Шамбала має

суперструктуру тонкої матерії).

Щодо її місцезнаходження. Центральний континент півдня

складається з шести районів (з півночі на південь): 1) Країна

снігів, 2) Шамбала, 3) Китай, 4) Хотан, 5) Тібет і 6) Індія.

(Шамбала на півночі межує з Сибіром __ країною снігів, на