Ендрю Томас

Шамбала, оаза свІтла

грубий

опір мас',-- зауважив я.

'Народи Землі повинні зрозуміти, що час розп'ять і

пророків, які виступали перед екзальтованими натовпами,

минувся. Зараз архати розмовлятимуть блискавками, громами й

падаючими зірками! Настає епоха Шамбали!' Він трохи помовчав, а

тоді продовжив: 'Зважте, я не пророкую, а розкриваю вам

стратегічні дії небесних армій, які розпочинають битву з

незліченними силами Пітьми. Готується Війна Світів, вищі

космічні понадлюдські системи борються з силами зла на Землі,

що отруюють космос і вшкоджують всю Сонячну систему. Вірить

людина чи ні в цю космічну битву, вона відповідає за свої

вчинки й пожне врожай своєї карми. Однак є засіб, що дозволить

почути могутніх володарів карми і нас, їхніх слуг. Охоронці

культурного спадку загиблих цивілізацій, ми відкриємо таємні

сховища в Єгипті й продемонструємо існування високої науки і

технології у далекому минулому. На своїх телевізійних екранах

люди побачать здобутки минулих часів. Мораль цього відкриття

стане зрозумілою: те, що сталося з тією цивілізацією, може

статись і з вашою. І ви можете стати безживною цивілізацією,

легендою, в яку ніхто не віритиме через десять тисяч років. То

буде найважливіше послання -- не беріть за приклад Атлантиду!'

Уперше за час нашої бесіди я відчув хвилювання в голосі

лами. 'Таке відкриття, безумовно, буде революційним',--

зазначив я.

'Воно стане сенсацією і приверне увагу народів. І ось так

вони почують Всепланетний ультиматум'.

'І якої ж ви очікуєте поведінки людства?' -- поцікавився

я.

'Вчення Тари, Доктрина Серця повинні скласти основу нової

соціології. Можуть виникати суперечки між системами, але без

війни. Ми мусимо зрозуміти, що всі ми -- члени однієї великої

всепланетної родини',-- лагідно промовив лама.

'Чи можемо ми вирішити наші проблеми без тих

апокаліптичних потрясінь, які ви згадували?' -- запитав я.

'Можемо й повинні, та от чи захочемо? Чи захоче більшість

людей зректися шляху жадоби, егоїзму, обмеженого націоналізму і

культу хтивості заради культу духовності? Людям не обов'язково

всім поголовно ставати ченцями й аскетами, але вони,

безперечно, можуть жити й думати як істоти, гідні цього

найменування (людина розумна). Чому люди стають братовбивцями й

руйнують матір-природу? Карма, або космічне правосуддя,

невідворотне й жахливе. То навіщо його провокувати?' --

вигукнув лама.

'А кому адресуватиметься це попередження -- Всепланетний

ультиматум -- лише урядам чи націям?' -- поспитав я.

'І тим, і тим. Уряд не може існувати без підтримки народу,

а народ може виражати свою волю лише через своїх

представників'.

'Чи пов'язується цей ультиматум з епохою Шамбали, про яку

мовлять ваші давні тексти?' -- спитав я.

'Чи відкриє двері в кращу еру, в цикл Тари. Прийміть її

емблему, Знак Серця, нехай вона об'єднує людство, оскільки

кожна добра релігія та ідеологія базується на гуманізмі',--

відповів лама. Він підвів мене ще ближче до Тари, освітленої

свічками. Без попередження поклав мою ліву руку на її праву,

простягнуту в порухові співчуття людству.

'Знак Серця -- то емблема майбутньої епохи,-- мовив

лама,-- епохи Майтреї. Так каже калачакра, наука про цикли'.

Коли я зняв свою руку з руки Тари, то виявив дивовижу: на

долоні моєї лівої руки виразно відбилося зображення серця. То

не був відбиток символа, вирізаного на руці Тари у вигляді ока,

а якийсь феномен, пов'язаний з кровообігом, бо щоразу, коли я

натискав на пляму-серце, вона блідла. Ламу неабияк втішило те,

що сталося.

'Це добре, ви отримали знак Тари. Хоча він і зникне з руки

через кілька днів, та все ж залишиться невидимим на вашій

руці',-- сказав він.

Я так розхвилювався, що не міг вимовити бодай слова. Лише

думав про велике знання, яке мені відкрилося в святилищі Тари.