Ендрю Томас

Шамбала, оаза свІтла

частини Землі. Час від часу їх прорізали

вогненно-червоні спалахи, ніби вибухи. Вряди-годи блакитні,

рожеві й золотаві промені й зірки виростали з темряви,

освітлюючи її. Але всю планету огортала величезна аура жахаючої

темної забарви.

'Ви спостерігаєте ментальні й емоціональні вібрації, які

випромінює людство. Як бачите, їхня якість низька -- зверніть

увагу на сірий туман егоїзму. Блакитні іскри -- то духовні

устремління меншості, але їх поглинають потоки пристрастей,

ненависті й жадоби, що творять цю гігантську ауру довкола

планети впродовж тисячоліть. Це нагадує іонізовані шари навколо

Землі, що відбивають радіохвилі',-- пояснив лама.

То було приголомшливе видовище -- переді мною розгортався

весь обшир ментального панцира, що оточує Землю.

'Наша планета тяжко хвора, бо люди хибно мислять',--

прошепотів я.

Час від часу темні пасма тяглися далеко в Космос, наче

щупальці восьминога. Той чорний восьминіг, що витав у

міжпланетному просторі, мав страшний вигляд, і від відчуття, що

я живу на його спині, мене пересмикнуло. І цієї миті блакитні,

рожеві й сніжно-білі промені блискавками пронизали темне

чудовисько.

'Це позитивні ментальні випромінювання людей?' -- спитав я

у свого гіда.

'Так, і ви бачите, що темна аура Землі може очиститися,

якщо людина прагнутиме випромінювати свої думки й емоції на цій

довжині хвиль. Це люди повинні робити систематично і синхронно,

аби планета випромінювала лише позитивні духовні вібрації',--

коментував лама. Потім продовжив: 'Тара довго плакала,

мати-природа може якось струснути ці негативні думки, що

створюють навколо Землі жахливий панцир. Людство мусить

очистити й дезинфікувати свій планетний дім. Архати роблять усе

можливе, аби нейтралізувати зло, проте сьогодні важливіше

зупинити нові негативні випромінювання, і лише сама людина

здатна це зробити'.

Поки тібетський лама розмірковував уголос, я дивився на

водойму перед Тарою і на дивовижні зображення, які з'являлися

там. Помалу вони стали розтавати, і невдовзі я вже бачив тільки

гладку поверхню, порушувану краплями, що падали згори.

'Годі й казати, як мене вразило побачене. проте зараз я ще

більше хочу допомогти, попри навіть те, що це робота титанів, а

ним я не є',-- мовив я щиросерде, не приховуючи розпачу.

'Це добре, що ви хочете допомагати бодісатвам. Кожен може

допомогти в міру своїх здібностей'.

'А чим я можу допомогти?' -- запитав я. Лама трохи

помовчав. Він заплющив очі, чи щоб обдумати відповідь, чи щоб

прийняти нечутне послання від високих істот, що складають

тібетський пантеон.

'У Рік архатів, у Рік попередження будьте готові допомогти

їм',-- нарешті проказав лама, розплющивши очі.

'Те станеться через 10 років, у Рік вогненного дракона

(1976)?'--спитав я.

'Так. Але я мушу розповісти вам одну легенду -- стару, як

Гімалаї. Навіть якщо ви ризикуєте підхопити нежить у цій

печері, я розповім її вам саме перед нашою богинею Тарою,

оскільки скоро розпочнеться її епоха'. І лама почав оповідь.

'За нашим усним ученням, яке проповідує монастир Таші Лхунпо,

мільйони років тому кілька надістот з іншого високорозвинутого

світу зійшли на Землю, щоб прискорити еволюцію планети і її

майбутнього людства. Вони були 'народжені духом', тобто штучно

створені з первісної матерії. І могли ставати важкими, як ядро

Землі, або легкими й вогнистими, як сонячне світло. Зовнішністю

ці велетні нагадували богів. Серед цих посланців, чи ангелів,

був Мара, якого ви називаєте Люцифером, або Сатаною. Він мав

розвинути предметне мислення й індивідуальність людини. За віки

він досяг цієї мети, та коли пізніше з'явилися бодісатви й

Тара, аби виховати серце людини, він не захотів віддати їм

людину. То було повстання Мари проти Вчителів Космічних Циклів.

Відтоді його вже не називають Носієм Світла, або Люцифером, він

став Володарем Пітьми.