Ендрю Томас

Шамбала, оаза свІтла

символами письмовий

виклад цієї системи, ключ до якої знають лише адепти, істинне

вчення калачакри ніколи не ставало набутком громадськості й не

перекладалося на європейські мови навіть у криптографічній

формі. Та все ж деякі факти щодо цього вчення в Тібеті та

Монголії можна з'ясувати з такого джерела, як 'Блакитні аннали,

або Коментарі до калачакри', написані Бу-стон Рінчен-грубом у

Таші Лхунпо 1322 року. Існують і раніші роботи Ра-лоцави з XI

століття (перекладені доктором Е. Оберміллером у Гейдельберзі

1931 року).

Ми зупиняємося на вченні калачакри переважно тому, що воно

щільно пов'язане з Шамба-лою, звідки ця система традиційно

виводиться.

Фахівець з тібетських текстів Юрій Реріх в одній із своїх

робіт робить істотне зауваження щодо зв'язку калачакри та

Шамбали:

'Питання калачакри найтіснішим чином пов'язане з проблемою

Шамбали, загадковою місцевістю, звідки ця система в другій

половині Х століття прийшла в Індію, та ще з проблемою

походження тібетського шістдесятирічного циклу'.

На думку Юрія Реріха, пошуки Шамбали й духовного зв'язку з

її Правителем і є кінцевою метою послідовників калачакри.

Осяяні ченці склали описи цілячу до Шамбали, де географічні

вказівки чергуються з інструкціями щодо духовної підготовки

тих, хто прагне ввійти в сферу Шамбали.

Тібетська священна література містить вдосталь даних про

походження калачакри. Всі версії згодні, що калачакра вперше

зійшла на Будду під час його осяяння біля великої ступи

(культова споруда конічної форми) Шрі Дганьякатака в провінції

Мадрас. Саме тоді несподівано з'явився Сучандра, цар Шамбали, в

супроводі безлічі божественних істот.

Давні тібетські тексти (скажімо, Ра-лоцави, що жив дев'ять

століть тому) приливають світло на цілі й історію вчення Колеса

часу і на його походження. Витяг із одного його манускрипту

полегшить зрозуміти природу шамбальської традиції. 'Адепти

калачакри, уславлені в науці бодісатв, жили в Індії. Тоді в

Оріссі народився пандіт Цілу, великий учитель, що глибоко

пізнав усі літаки (компіляції). Ті, хто сподівається досягти

стану Будди за одне життя, повинні вивчити мантраяну (знання

всіх окультних слів влади), а надто науку бодісатв (калачакру).

Учитель Цілу взнав, що ця наука збереглася в Шамбалі. Цілу,

неквапом подорожуючи, досяг вершини гори й зустрів там

незнайомця. 'Куди ти простуєш?'-- запитав його той. Цілу

відповів: 'У Шамбалу, пізнати вчення бодісатв'. 'Шлях туди

винятково важкий,-- зазначив незнайомець.-- Та якщо ти так

прагнеш цього знання, то можеш отримати його тут'. Тоді пандіт

Цілу впізнав у незнайомці втіленого Манджушрі (бодісатву)5 і

впав перед ним, запропонувавши йому мандалу (кругову діаграму).

Незнайомець пояснив йому всі таємні вказівки коментарів до

'Книги влади'. Після цього Цілу вирушив у Східну Індію і навчив

калачакрі пандіта Ачар'ядеву, що народився в Барендрі і

зрівнявся знаннями зі своїми попередниками і повністю

дисциплінував свій розум. Дехто стверджував, що в нього були

видіння богині Тари, і все, що він бажав, йому гарантувалося.

Навчений Білою Тарою, він вирушив до Шамбали'.

Цей текст XI століття свідчить, що віра в Шамбалу жила

серед тібетців упродовж багатьох віків.

Соманатха, кашмірський брахман, приніс калачакру в Тібет

1026 року. Йому ж приписують і впровадження в Тібеті

шістдесятирічної календарної системи з дванадцяти тварин і

п'яти елементів (у цій системі кожен рік має назву таких

тварин: миша, бик, тигр, заєць, дракон, змія, кінь, вівця,

мавпа, птах, собака і свиня; у поєднанні з деревом, погнем,

землею, залізом і водою вони утворюють шістдесятирічний цикл.

Так, 1977 рік був Роком вогненної змії. Тібетський рік

починається з молодого місяця в лютому). Особливе зацікавлення

викликає те, що тібетсько-китайські дванадцятирічні цикли

науково виходять з тривалості періоду обертання Юпітера навколо